Заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території для будівництва очисних споруд в м. Белз Львівської області
Заява
про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки
Детального плану території для будівництва очисних споруд в м. Белз Львівської області
Загальні положення
- Замовник СЕО
Белзька міська рада Львівської області (Львівська обл., Червоноградський р-н, м. Белз, вул. Савенка, 1, 80062).
ЄДРПОУ: 04055896
- Вид та основні цілі документу державного планування
Детальний план території є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки з метою розміщення об’єкту будівництва, формування принципів планувальної організації забудови, уточнення в більш крупному масштабі положень схеми планування території району, визначення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства, з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території, визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Містобудівну документацію «Детальний план території для будівництва очисних споруд в м. Белз Львівської області» розроблено на підставі Рішення №671 від 07.10.2022 року «Про надання дозволу на розроблення детального плану території для будівництва очисних споруд в м. Белз».
Проект розробляється відповідно до:
- Земельного, Водного та Лісового кодексів України;
- Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Закону України «Про відходи»;
- Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;
- Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»;
- Закону України «Про природно-заповідний фонд України»;
- Закону України «Про екологічну мережу України»;
- Закону України «Про охорону земель»;
- Закону України «Про рослинний світ»;
- Закону України «Про тваринний світ»;
- Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»;
- ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»;
- ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій»;
- ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
- ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
- ДСП - 173 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
- ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
- ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»;
- ДБН Б.1.1-14:2021 Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні;
- ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)»;
- Наказу міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».
Детальний план території розроблений в межах структурно-планувального елементу території населеного пункту, який має цілісний планувальний характер.
- Інформація про те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів):
Белз – місто в Україні, Червоноградського району Львівської області. Місто районного значення. Розташоване на річках Солокія та Річиця (Жечиця) – притоках Західного Бугу басейну Балтійського моря, за 3 км від українсько-польського кордону, за 12 км від Червонограда і 25 км – від районного центру – м. Сокаль.
Зараз це одне з найменших міст України – його населення становить 2 267 осіб (на 2019 р.). Площа міста – 5,85 км2. Щільність населення – 387,5 ос/км2. Історично Белз належав до Галичини, певною мірою і до Волині. З 2001 року місто і його околиці рішенням Кабінету Міністрів України стали Державним історико-культурним заповідником.
Територія, яка розглядається даним детальним планом, знаходиться в південній частині, в зоні поширення заболоченості (відповідно до генерального плану).
В західній частині території опрацювання проходить ЛЕП 10 кВ. Південна частина території опрацювання частково потрапляє в прибережно-захисну смугу від річки Солокія – 25,0 м.
Межі детального плану формують:
- з півночі – вулиця, озеленення без поділу за призначенням та канава;
- із заходу – озеленення без поділу за призначенням;
- зі сходу – озеленення без поділу за призначенням;
- з півдня – озеленення без поділу за призначенням та річка Солокія.
На суміжних з територією ДПТ ділянках розташовані переважно землі міської ради та водних ресурсів.
На наступних етапах проектування буде визначено чи проектовані об’єкти належить до переліку об’єктів планованої діяльності щодо яких законодавством України передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля.
- Ймовірні наслідки
В межах проектованої території передбачається формування земельної ділянки для розміщення очисних споруд з цільовим призначенням 11.04 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води).
Більшу частину території опрацювання передбачається використовувати як територію інженерної інфраструктури, а частину як територію зелених насаджень спецпризначення, оскільки санітарно-захисна зона проектованої території складає 150,0 м.
Проектом передбачається формування земельної ділянки для будівництва та обслуговування очисних споруд.
Проектом передбачено будівництво очисних споруд. Максимальна висота проектованого будівель 10 м, максимальна поверховість 1 поверх.
а) Розробка Детального плану території для будівництва очисних споруд в м. Белз Львівської області може мати наступний вплив на довкілля та здоров’я населення, геологічне середовище, на флору та фауну.
Повітряне середовище.
Вплив планової діяльності на атмосферне повітря може проявлятися у збільшенні кількості викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел під час будівельних та монтажних робіт.
Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень парникових газів, теплоти, вологи тощо) не відбудеться.
Водне середовище.
Вплив полягатиме у відведенні стоків до проектованих очисних споруд.
Ймовірний негативний вплив на якісний стан поверхневих та підземних водних об’єктів внаслідок діяльності проектованих очисних споруд перш за все може відбуватися внаслідок скиду неочищених або недостатньо очищених стічних вод. У результаті можливе забруднення органічними речовинами, біогенними та небезпечними речовинами. Водночас, необхідно застосовувати технології для поглибленого вилучення сполук азоту та фосфору зі стічних вод.
Геологічне середовище.
Вплив на ґрунтовий покрив полягатиме у ущільненні та перенесенні ґрунтового шару на етапі будівництва.
Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються.
Ґрунти на проектованій ділянці не відносяться до особливо цінних груп ґрунтів.
Тверді відходи.
Планована діяльність передбачає утворення відходів на етапі будівництва та функціонування проектованих об’єктів. Відходи зберігаються в окремих контейнерах в відведеному місці (зона накопичення відходів). У міру накопичення відходи будуть вивозитися для подальшого знешкодження і утилізації.
б) На території опрацювання ДПТ та в її околицях відсутні об’єкти природно-заповідного фонду України. Територія опрацювання ДПТ не межує з територіями Смарагдової мережі України у Львівській області.
На території опрацювання ДПТ об’єкти культурної спадщини відсутні.
в) Зважаючи на географічне положення території опрацювання ДПТ та характер планованої діяльності, транскордонні наслідки реалізації проектних рішень детального плану для довкілля приграничних територій, у тому числі здоров’я населення, не очікуються.
- Розгляд альтернатив
Аналітичне дослідження основних соціально-економічних і демографічних тенденцій у ретроспективі останніх років та, відповідно, моделювання соціально-економічного ландшафту (взаємонакладання стійких у часі чинників впливу) дали можливість сформувати такі сценарії розвитку:
- Інерційний (песимістичний) сценарій розвитку. У разі незатвердження документа державного планування, а саме детального плану території, та відмови від реалізації будівництва, призведе до неможливості подальшого економічного розвитку.Цей сценарій може розумітися, як продовження поточних (найчастіше несприятливих) тенденцій щодо стану довкілля.
За даним варіантом подальший стабільний розвиток є очевидно проблематичним, і ця альтернатива веде до погіршення екологічної ситуації, неефективного використання земельних ресурсів, хаотичної забудови та вуличної мережі, погіршення ситуації в цілому.
- Сценарій раціонального розвитку.Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єктів доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, сучасні альтернативні джерела енергії, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.
Вибір проведено з урахуванням техніко-економічних міркувань та з урахуванням найбільш економного використання земель, а також соціально-економічного розвитку району.
Також буде розглянуто альтернативні варіанти щодо технічного та технологічного забезпечення об’єкту будівництва.
- Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки
- доповіді про стан довкілля.
- статистичну інформацію.
- фонові та лабораторні дослідження стану довкілля.
- дані моніторингу стану довкілля.
- оцінку впливу на довкілля планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля.
- пропозиції щодо зміни існуючого функціонального використання території.
З огляду на характер такого виду документації як детальний план, ключовим завданням у виконанні СЕО проекту є методи стратегічного аналізу, насамперед аналіз контексту стратегічного планування, що передбачає встановлення зав’язків з іншими документами державного планування та дослідження нормативно-правових умов реалізації рішень детального плану.
Застосування цільового аналізу при проведенні СЕО дозволить встановити відповідність рішень детального загальним цілям охорони довкілля та забезпечення безпечного для здоров’я та населення середовища існування.
- Заходи, для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування
Під час здійснення СЕО передбачається розглянути заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків для довкілля, визначені законодавством. Так, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища. Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.
В цілому, розроблений у відповідності до державних містобудівних норм, санітарних норм і правил, проект детального плану території не матиме негативних наслідків.
Для запобігання негативному впливу на довкілля від реалізації положень ДПТ необхідно дотримуватися заходів, для запобігання та пом’якшення наслідків проектної діяльності комплекс яких включає:
– дотримання рішень проекту детального плану території щодо раціонального використання території;
– дотримання параметрів планувальних обмежень, визначених санітарними нормами та екологічним законодавством для забезпечення діяльності існуючих та проектних будівель та споруд;
– влаштування необхідних огороджень будівельних майданчиків (охоронних, захисних або сигнальних);
– забезпечення акустичного режиму шляхом застосування будівельно-акустичних засобів захисту від шуму;
– контроль за точним дотриманням технології провадження робіт;
– інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів;
– впровадження спостережень за станом та прогнозуванням розвитку небезпечних геологічних процесів на території проектування (зсувні явища, просідання, карстоутворення тощо);
– моніторинг діяльності проектованих очисних споруд;
– забезпечення благоустрою території.
- Зміст звіту про стратегічну екологічну оцінку
Структура звіту про стратегічну екологічну оцінку визначається статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» і складається з наступних розділів:
– зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;
– характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються детального плану території, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
– зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативного впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях, що стосуються детального плану території;
– опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
– заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
– обґрунтування вибору виправданих альтернатив, якщо такі розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
– заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
– опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
– резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
- Орган до якого подаються зауваження та пропозиції
Белзька міська рада Львівської області (Львівська обл., Червоноградський р-н, м. Белз, вул. Савенка, 1, 80062).
- Строки подання
15 днів з дня публікації заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки Детального плану території для будівництва очисних споруд в м. Белз Львівської області (відповідно до п.п. 5,6 ст. 10 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»).
Міський голова Оксана БЕРЕЗА